Вальс квітів української землі

 

Перший дзвоник, перший дзвоник пролунає...

ПРИВІТАННЯ ГОЛОВИ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОДА В'ЯЧЕСЛАВА НЕГОДИ З ДНЕМ ЗНАНЬ!

Перемагаємо, бо пам'ятаємо

 

День Незалежності України

Щорічно 24 серпня українці відзначають головне державне свято - День Незалежності України. Цього дня ми вшановуємо найбільший дар, який може бути в народу - свободу та незалежність.

 

Від дзвоника до дзвоника

 Здається, ще недавно продзвенів останній дзвоник, який сповістив про закінчення навчального року, швидко пролетіли канікули і вже скоро лунатиме перший, який скликатиме діток до рідної гімназії. Для кожного з нас цей рік склався по-своєму. Ми багато пережили, але об'єдналися ще більше і впевнено тримаємо оборону на всіх фронтах.

.

Славимо Великдень!

 

Христове Воскресіння, як історичний факт, сталося на перший по суботі день, тобто у неділю. Тому християни почали святкувати цей день – неділю.

Великдень – Світлий празник Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа – є найстаршим і найбільшим християнським святом. На Великдень Христова Церква прославляє найголовніший історичний факт – Вокресіння Христове, яке є фундаментом християнської віри, без Христового Воскресіння ані християнська проповідь немає жодного сенсу, ані християнська віра.

Назва Пасха походить від старогебрейського «песах», що означає «перескочити», «перейти». Юдеї відзначали це свято, як день визволення Ізраїлю з єгипетського рабства. Християни надали цьому святу також подібного значення, святкуючи Визволення людства з неволі гріха, смерті й диявола.

Народні назви цього християнського свята дуже різні: українська - Великдень (великий день), Lieldienas – Найвищий день (латиська), Velykos – Великий (литовська) – тобто Великий день; Wielkanoc (пол.), Veľká noc (словацька), Velikanoč (словенська), Velikonoc (чес.) – тобто Велика ніч; Ускрс (серб.), Uskrs (хорв.) – Воскресіння; Πάσχα (грец.), Pasg (валійська), Pasen (голанд.), Påske (данська), Pascua (галісійська), Pasqua (італ.) – тобто Паска. А от точне походження англійського –Easter, німецького – Ostern, хорватського – Vazam – невідоме і спірне.

Звичай розфарбовувати яйця не є тільки український. Цей звичай відомий усім європейським народам. Українці надали йому питомих рис, розфарбовуючи яйця звиклими в українській народній культурі орнаментами. Звичай розфарбовувати, а потім розбивати яйця символізує нове життя. Тобто, яким би гарним не було туземне життя, воно мусить відійти і дати місце новому життю. Розбивання свяченого яйця також символізує Воскресіння, яке чекає кожного християнина. Старе християнське передання пов'язує звичай розфарбовувати яйця зі св. Марією Магдалиною, яка проповідувала римському цісарю Тиберію про Христове воскресіння. Як приклад, свята взяла яйце, яке, хоч і гарне, мусить позбутися своє шкарлупки, щоб з нього вийшло курча, нове життя.

Український звичай Великоднього сніданку символізує собою багатство Небесного столу в Домі Отця. За старим українським звичаєм, коли родина зібралася на Великодній сніданок, найстарший член родини ділиться з усіма присутніми свяченим яйцем – символом нового життя в Христі, бажаючи кожному зокрема різних Божих благословень.

Нехай яскраве світло цього великого свята осяє сьогодні весь світ, подарує надію, радість, щастя і мир людям. І нехай сьогодні та завжди душа іскриться вірою, помисли – добром, а серце – любов’ю.

Нехай свято Великоднє
Благословіння шле Господнє!
Хай якір щастя й миру
Тримає міцно Україну.
Воїнам вклоняймось низько!
Перемога дуже близько!

Христос Воскрес!

Земля - наш спільний дім

 

Екологічна ситуація, яка склалася у світі, постійно вимагає швидкої перебудови мислення людства й кожної конкретної людини, формування екологічної свідомості й екологічної культури. У зв’язку з цим екологічна освіта й екологічне виховання стають новим пріоритетним напрямком педагогічної теорії та практики. Екологічні проблеми нині набули планетарного характеру. Бездушне й безвідповідальне використання природних ресурсів загрожує світовою катастрофою.
     З 1 по 10 квітня в нашій гімназії пройшла декада екологічних знань «Земля  – наш спільний дім», яку підготувала вчителька біології Волощук І.Р. Виховні заходи  були спрямовані на розширення і поглиблення екологічної культури дітей, створення умов, що спонукають їх з увагою і турботою ставитися до природи, до всього живого. Тиждень розпочався з конференції «Проблеми екології в сучасному світі. Екологічні наслідки війни в Україні»,  яку  підготував та провів учень 9 класу Бурка Микола. До Всесвітнього дня здоров’я учні початкової школи пройшли квест «Здоров’я – дорогоцінний скарб».  Яскравим вкрапленням декади  стали  конкурс поезій та пісень про природу, виставка малюнків, виробів із природного матеріалу "Збережи природу!» Діти та педагогічний колектив взяли участь у акції «Ми - за чисте довкілля», головним завданням якої було прибрати шкільне подвір’я, парк. Запам’яталася школярам і екскурсія у хлібопекарню в с. Тудорів, де вони побачили  весь «шлях» запашного хліба до наших столів.
        Рослини, занесені до Червоної книги України", діти мали можливість побачити, побувавши у Яблунівському заповіднику та відвідавши віртуальні екскурсії заповідниками України. Завершилася декада  конкурсом «Королева весняної флори». Учасниці продемонстрували свої знання у природничій галузі, показали майстерність у приготуванні страв, знанні поезій, у яких згадуються рослини, та багатьох інших конкурсах. Цікавими були роздуми «Чому світ не може ігнорувати екологічні наслідки» та «Якою хочуть  бачити планету наші діти». 

Такі заходи є важливими в освітньому процесі, адже вони зосереджують увагу на важливих аспектах навколишнього середовища. Усі повинні дбати про екологію, тому що саме від неї залежить якість життя і здоров'я кожної людини.