Загальна кількість переглядів сторінки
субота, 19 грудня 2020 р.
вівторок, 15 грудня 2020 р.
понеділок, 7 грудня 2020 р.
субота, 28 листопада 2020 р.
Збережи пам'ять! Збережи правду!
Мільйони тих, що голодом
убиті,
навіки стали пам’яттю і болем,
пшеничним білим хлібом,
чорним житнім…
І просто – полем,
українським полем.
Кожну четверту суботу листопада ми поминаємо жертв Голодомору. На початку 20 століття Україна пережила три
Голодомори: 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 років. Найбільш трагічним з них
виявився голод 32-33 років, що був організований радянською владою під час
сталінських репресій.
Це
було не стихійне лихо, а зумисне підготовлений голодомор.
Мільйони людей, які загинули в 1933 році голодною смертю, не могли безслідно розчинитися в часі і просторі. Про них пам’ятають ті, хто вижив, - їх діти та онуки. Тяжко повертає собі народ України духовне здоров’я. Жадане і драматичне його очищення, радісне і гірке його воскресіння. Надто багато позаду могил. Надто великі втрати. І тільки правда здатна зняти наслідки шоку, заподіяного епопеєю насильницького голодомору. Тільки виповівши минулі страждання, викричавши давній біль, крок за кроком пройшовши заново хресну дорогу своєї далекої і близької історії, віднайде себе наш народ, гідний прекрасної долі.
Ісус Христос у заповітну пору
Зніс на Голгофу
непокори хрест…
Та не погасне
біль Голодомору
І пам'ять наша свята не помре.
неділя, 22 листопада 2020 р.
День Гідності та Свободи
Україна - територія гідності та свободи. Вона довела це подіями, які розгорталися на Майдані в 2004 і 2013 роках. Це було важке випробування для нашої країни, але українці показали свою любов, честь і мужність. Україною потрібно пишатися і просто неможливо її не любити! Єдність і свобода роблять нас гідними дітьми нашої країни. Давайте зберігати і оберігати цей скарб! А наша сильна і демократична Україна буде берегти і захищати нас.
неділя, 8 листопада 2020 р.
День української писемності та мови
Щорічно 9 листопада в Україні
відзначається День української писемності та мови, приурочений українському
літописцю Нестору – послідовнику творців слов’янської писемності Кирила і
Мефодія.
Мова – це одне із
багатьох див, створених людьми. Скарбниця народної мудрості, криниця живої
води, невичерпне джерело добра, струмок надії. Вона віддзеркалює душу народу,
його історію. У нашій мові є чимало захоплюючого й дивовижного. І щасливі ми,
що народилися й живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – в нашій
славній Україні.
Мова є основою
духовного багатства народу та інтелектуального потенціалу, найвагоміше надбання
кожної окремої людини і найбільша суспільна цінність.
Тож нехай материнське
слово буде для всіх нас духовним джерелом життя і оберегом. Щастя, добра, нових
здобутків в ім’я зміцнення нашої Батьківщини – України.