Мільйони тих, що голодом
убиті,
навіки стали пам’яттю і болем,
пшеничним білим хлібом,
чорним житнім…
І просто – полем,
українським полем.
Кожну четверту суботу листопада ми поминаємо жертв Голодомору. На початку 20 століття Україна пережила три
Голодомори: 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 років. Найбільш трагічним з них
виявився голод 32-33 років, що був організований радянською владою під час
сталінських репресій.
Це
було не стихійне лихо, а зумисне підготовлений голодомор.
Мільйони людей, які загинули в 1933 році голодною смертю, не могли безслідно розчинитися в часі і просторі. Про них пам’ятають ті, хто вижив, - їх діти та онуки. Тяжко повертає собі народ України духовне здоров’я. Жадане і драматичне його очищення, радісне і гірке його воскресіння. Надто багато позаду могил. Надто великі втрати. І тільки правда здатна зняти наслідки шоку, заподіяного епопеєю насильницького голодомору. Тільки виповівши минулі страждання, викричавши давній біль, крок за кроком пройшовши заново хресну дорогу своєї далекої і близької історії, віднайде себе наш народ, гідний прекрасної долі.
Ісус Христос у заповітну пору
Зніс на Голгофу
непокори хрест…
Та не погасне
біль Голодомору
І пам'ять наша свята не помре.
Немає коментарів:
Дописати коментар