Загальна кількість переглядів сторінки

пʼятниця, 29 січня 2016 р.

Пам'ятай про Крути!

Бій під Кру́тами — бій, що відбувся 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам'ятне. Він тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом Червоної Гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном з київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків.
В бою під Крутами оборонці української державності отримали переконливу військову перемогу. Наступ ворога було зупинено і здійснено організований відступ, руйнуючи за собою колії і мости. Російсько-більшовицькі нападники втратили боєздатність на чотири дні. Агресор мусив підтягнути нові сили, відремонтувати підірвані й поруйновані мости та залізничні колії, і лише після цього продовжувати свій наступ на Київ, не так залізничним шляхом, як на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі.
Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність.

Біля станції була написана одна з тих сторінок історії, яка досі надихає активних патріотів та громадських діячів. Ця дата є надзвичайно значущою для української нації, як частина її минулого.

середа, 27 січня 2016 р.

День пам'яті

     
27 січня відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Саме цього дня 1945 року було звільнено  в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі.
     Оголосивши 27 січня Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту, Генеральна Асамблея ООН закликала усі народи зберігати пам'ять про Голокост і відстоювати людську гідність для всіх. "Через жахи гетто і нацистських таборів смерті пройшли безліч чоловіків, жінок і дітей, яким, проте, вдалося вижити. "Люди, які пережили Голокост, будуть з нами не вічно. Але пам'ять про те, що вони пережили, повинна залишатися з нами", історії цих людей "мають зберегтися в пам'ятниках, в підручниках і, перш за все, в рішучому прагненні людства запобігти геноциду та іншим тяжким злочинам".
    Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту був заснований у 2005-му році спеціальною резолюцією ООН.

    Відповідно до постанови Верховної Ради України від 5 липня 2011 році на державному рівні Україна вперше відзначила Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту у 2012 році.

пʼятниця, 22 січня 2016 р.

Україна соборна- наша гордість і слава


       День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря як велике державне свято - День Соборності України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Виголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом творчої енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності.



    Ті вікопомні історичні події сформували підґрунтя для відродження незалежної соборної демократичної України та утвердження національної ідеї. У розмаї жовто-синіх знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід України.


      Боротьба українського народу за соборність своїх земель – одна із важливих сторінок нашого минулого. Слово «соборність» включає в себе єдність і згуртованість. У ньому ми чуємо слово «собор». Собор душі є у кожного із нас. Берегти його означає слідкувати за своїми думками, діями, вчинками. Одним із головних завдань собору душі є знати і пам’ятати свою історію.
    Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною.
  

середа, 20 січня 2016 р.

Легендарні герої - "кіборги"

      19 - 20 січня 2015 року, внаслідок підриву терміналу ДАП (Донецького аеропорту), Україна втратила п'ятдесят вісім захисників-«кіборгів», які відстоювали цей плацдарм до останньої краплі крові. Вороги їх назвали кіборгами, бо вони билися, наче стальні. 242 дні наші воїни захищали цей маленький клаптик української землі. Сьогодні ми згадуємо останні дні оборони легендарного Донецького аеропорту. Минає сумна роковина. Віддаємо велику шану родинам захисників та борг героям - кращим українським чоловікам, які стали справжньою українською легендою. Патріотизм і любов до рідної землі - ось де причини надзвичайної перемоги.
   Оборона Донецького аеропорту вже увійшла в історію України. Кіборги своєю кров'ю написали найгероїчнішу сторінку  бойової звитяги українців, свідчення незламності сили духу, козацької честі і  любові до Батьківщини.   З великим болем згадуємо сьогодні   нашого земляка, мужнього воїна-«кіборга» Володю Труха, який загинув 17 січня 2015 року, захищаючи летовище.  У скорботі схиляємо голови перед загиблими героями! 
Вічна пам’ять загиблим!


вівторок, 19 січня 2016 р.

Богоявлення Господнє




Свято Водохреща, що відзначається 19 січня, має й іншу назву —Богоявлення. Може виникнути закономірне запитання: чому Богоявленням названий не день народження Ісуса Христа, а саме цей день. Відповідь проста: справжній день не той, у який Христос народився, а той, у який він хрестився й освятив воду.
Святкувати Богоявлення християни почали ще з апостольських часів. Збереглося свідчення святителя Климента Олександрійського від II століття про нічне пильнування, яке вчиняється перед святом Водохреща Господнього. Починаючи з III століття, Григорій Чудотворець, мученик Іполит і всі великі отці Церкви проводили в день свята особливі розмови з паствою, у яких роз’яснювали його зміст.
Свято Богоявлення Господнього у перших віках християнства вважався збірним, бо стосувався кількох подій із життя Ісуса Христа, які свідчили про Його божественність, а саме: його Різдва, поклону мудреців, Хрещення, чуда в Кані Галилейській і чудесного розмноження хліба. Тому й нашу назву “Богоявлення” треба розу­міти у множині, бо вона означає празник святих Богоявлінь.
У давнину на  Водохреща відбувалося урочисте хре­щення оглашенних, яке називали також світлом або просвіченням, а оглашенні звалися просвічені. Звідси і празник Богоявлення звався просвіченням, празником світел і святими світлами, бо Ісус прийшов, щоб усіх просвітити. “Народ, який сидів у темноті, — читаємо у святому Євангелії,— побачив велике світло. Тим, що сиділи в країні й тіні смерти, зійшло їм світло” (Мт. 4, 16). Деякі автори дотримуються тієї думки, що цей празник ще й тому звався празником світла, бо в час хрещення оглашенних Божий храм освітлювали великою кількістю свічок, які були символом світла пізнання правдивого Бога.
На відміну від багатьох інших свят, що поєднали традиції народні й церковні, це суто християнське свято, воно прийшло до нас із запровадженням християнства. Коли Ісусу Христу виповнилося тридцять років, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя на річці Йордан. Християнські перекази оповідають, що коли Син Божий виходив із води, небеса розкрилися, і в цю саму мить на плече його опустився голуб. Це був Святий Дух. Звідси й пішла традиція хрещення у воді.
Своїм водохрещенням у Йордані Спаситель започаткував Таїнство водохрещення – одне із семи головних церковних таїнств, через яке людина ніби наново народжується для життя во Христі. На честь євангельської події в цей день, а також напередодні (у водохресний Святвечір) у храмах відбувається чин Великого водоосвячення.

Хай ялинка мерехтить, Хай щедрівочка дзвенить, Бажаєм бути всім здоровим, Вітаєм всіх з Охрещенням Христовим!

До уваги батьків та учнів школи!


З метою запобігання виникненню надзвичайної ситуації, пов’язаної із загрозою масової захворюваності населення, у тому числі дітей, на грип і ГРВІ на території Гусятинського району прийнято рішення про продовження зимових канікул для учнів загальноосвітніх шкіл на період з 18 по 25 січня 2016 року з метою запобігання захворюваності на грип серед школярів.

пʼятниця, 15 січня 2016 р.

Різдво у криївці

14 січня "Братство тверезості" з м.Копичинець   з дійством "Повстанське Різдво" та ляльковим вертепом побувало у нашій школі. Під час показу панувала душевна атмосфера, глядачі  разом із акторами глибоко переживали  обряд святої вечері у повстанській  криївці, хвилини небезпек та перемог мужніх вояків. Завершилася програма ляльковим вертепом.




















середа, 13 січня 2016 р.

ЗІ СТАРИМ НОВИМ РОКОМ!

    

















     

    13 січня за новим стилем, відзначали українці Новий рік - Щедрий вечір (свято преподобної Меланії або Меланки).
Вважалося, що Меланка-Вода приходить на Щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні торжества та справити гостини.
  У Старий Новий рік потрібно було проводити веселий і добрий обряд: звечора - щедрування, а зранку - посівання. Щедрування - старовинний народний звичай, в якому церемоніальна процесія мирян обходила будинки і співала щедрівки, в яких славився новий рік, звучали побажання щастя, добра в новому році, бажали здоров'я членам сім'ї та процвітання господарству, а за це щедрувальники отримували винагороду від господарів. 14 січня зранку - з 7 години починається обряд засівання, в якому беруть участь тільки хлопчики і чоловіки. Символічно він знаменував засівання хлібних полів на багатий урожай і, звичайно, побажання господарям щастя, здоров'я, щедрого врожаю. Щедрують звечора в основному дівчата, дівчатка й жінки. А ось на Меланки ходять і групи хлопців. Це називається «водити Маланку». Молоді люди в масках і обрядових костюмах висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками. Зазвичай один хлопець переодягнений в жіноче вбрання і його називають Меланкою.

четвер, 7 січня 2016 р.

З Різдвом Христовим!



Хай різдвяна добра казка
Подарує тепло й ласку, 
Хай різдвяні світлі зорі
Знищать смуток весь і горе! 
Щастя, радість і добро
Хай несе до всіх Різдво! 
Зі святом Різдва Христового, дорогі українці! 


Христос рождається! Славімо Його!