Загальна кількість переглядів сторінки

пʼятниця, 27 січня 2017 р.

День пам'яті

Під Крутами бій, під Крутами кров…
Про давню трагедію згадаю знов.
Під Крутами смерть, під Крутами плач…
І кулю у серце націлив палач.
Під Крутами юність, під Крутами сум.
Над життям юнацьким надруга і глум.
Під Крутами розум і нації цвіт...

   29 січня 1918 року в історії України з’явилася нова сторінка, щедро полита молодою кров’ю, назва якої – Крути!
   У той день під селищем Крути поблизу села Пам'ятне (130 кілометрів на північний-схід від Києва) чотирьохтисячна більшовицька армія Михайла Муравйова зіткнулася із загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва (близько трьох сотень осіб), що захищали УНР.
  Крути – це великий перелом на межі двох століть. Ми вчитуємось у цю сторінку історії. Читаємо і не розуміємо: чому так сталось? Чому ніхто не помітив у той радісний час визволення України, що на нашу землю насувалась чорна тінь?
     Більшовицька Росія не змогла змиритися зі створенням Української держави. Її становище ускладнювалось тим, що Центральна Рада, якій належала влада в Україні, зволікала з вирішення багатьох надзвичайно важливих, термінових питань. Саме цим скористались більшовики, щоб проголосити в Українській Народній Республіці радянську владу. Більшовики почали застосовувати великі військові сили і рушили до Києва…
   98 років тому 300  “мучнів українських” пішло в безсмертя. Юнаки-герої показали приклад мужності, відданості і незборимості духу. Герої не вмирають. Вони  живуть у пам’яті  і  справах наступних поколінь.

Любіть Украну, як вірні сини,
Віддати життя їй готові,
Як юні сини, що життя віддали
Під Крутами всі,  як  герої.

“Для Вас ця могила навіки залишається полум’ям  віри… Діти України… вона буде тим дзвоном…, що не дасть спинитись…, не дасть забути… Будьте певні, шановні герої, що ваша смерть недаремна. Вона жива і житиме довіку – вільна самостійна Україна! “
                                                                    М. Грушевський











пʼятниця, 20 січня 2017 р.

День пам'яті захисників Донецького аеропорту

17 січня минає 2 роки з  дня смерті нашого земляка, уродженця с.Жабинці Гусятинського району, захисника Донецького аеропорту, бійця 80-ї окремої аеромобільної бригади ВДВ Збройних Сил України Володі Труха. У церкві Святої Покрови парохами с.Жабинець о. Володимиром  та с.Котівки о.Степаном відслужено заупокійну Святу Літургію,  на якій були присутні жителі села, вчителі та учні нашої школи. Після Літургії пішли на цвинтар до могили Володі, помолились і поклали лампадки та квіти. Із щирими співчуттями до рідних і спогадами про Володю виступив побратим, учасник АТО із позивним «Дєд» з Бучаччини, який з Володею ділив військові будні.
 
·        Указом Президента України №282/2015 від 23 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
 
·        Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно)


Вічна пам’ять і слава герою!