Збережи пам'ять! Збережи правду!

 Мільйони тих, що голодом убиті,
 навіки стали пам’яттю і болем,
 пшеничним білим хлібом,
чорним житнім…
 І просто – полем,
українським полем.

Кожну четверту суботу листопада ми поминаємо жертв Голодомору. На початку 20 століття Україна пережила три Голодомори: 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 років. Найбільш трагічним з них виявився голод 32-33 років, що був організований радянською владою під час сталінських репресій.

Це було не стихійне лихо, а зумисне підготовлений голодомор.

Мільйони людей, які загинули в 1933 році голодною смертю, не могли безслідно розчинитися в часі і просторі. Про них пам’ятають ті, хто вижив, - їх діти та онуки. Тяжко повертає собі народ України духовне здоров’я. Жадане і драматичне його очищення, радісне і гірке його воскресіння. Надто багато позаду могил. Надто великі втрати. І тільки правда здатна зняти наслідки шоку, заподіяного епопеєю насильницького голодомору. Тільки виповівши минулі страждання, викричавши давній біль, крок за кроком пройшовши заново хресну дорогу своєї далекої і близької історії, віднайде себе наш народ, гідний прекрасної долі.

Ісус Христос у заповітну пору

 Зніс на Голгофу непокори хрест…

 Та не погасне біль Голодомору

І  пам'ять наша свята не помре.

День Гідності та Свободи

     

   Україна - територія гідності та свободи. Вона довела це подіями, які розгорталися на Майдані в 2004 і 2013 роках. Це було важке випробування для нашої країни, але українці показали свою любов, честь і мужність. Україною  потрібно пишатися і просто неможливо її не любити! Єдність і свобода роблять нас гідними дітьми нашої країни. Давайте зберігати і оберігати цей скарб! А наша сильна і демократична Україна буде берегти і захищати нас. 

День української писемності та мови

Щорічно 9 листопада в Україні відзначається День української писемності та мови, приурочений українському літописцю Нестору – послідовнику творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

Мова – це одне із багатьох див, створених людьми. Скарбниця народної мудрості, криниця живої води, невичерпне джерело добра, струмок надії. Вона віддзеркалює душу народу, його історію. У нашій мові є чимало захоплюючого й дивовижного. І щасливі ми, що народилися й живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – в нашій славній Україні.

Мова є основою духовного багатства народу та інтелектуального потенціалу, найвагоміше надбання кожної окремої людини і найбільша суспільна цінність.

Тож нехай материнське слово буде для всіх нас духовним джерелом життя і оберегом. Щастя, добра, нових здобутків в ім’я зміцнення нашої Батьківщини – України.

Цікаві факти про українську мову

День української  писемності 

День української писемності та мови